Studies in the Scriptures

Tabernacle Shadows

 The PhotoDrama of Creation

 

1916 “Нехай прийде царство Tвоє” ПЕРЕДМОВА  АВТОРА ЦЕЙ том був написаний у 1890 році. З того часу його видавали багато разів на багатьох мовах, і багато видань ще тільки планується. Тисячі з числа Божого посвяченого народу засвідчили нам, що завдяки цьому томові вони щедро напились з Джерела Живих Вод – Божого Слова. Ми віримо, що це благословення буде щедро виливатись і далі, аж остаточно, завдяки Царству, знання слави Бога наповнить всю землю як вода покриває морські глибини. Хоча, коли йдеться про ці ДОСЛІДЖЕННЯ СВЯТОГО ПИСЬМА, ми заперечуємо будь-що на зразок натхнення, тим паче ми раді, що оскільки ми знаходимося на світанку Нової Епохи,  світло Істини світить так ясно, і Божественний План настільки очевидний, що навряд чи хоч одне слово цього Тому, якщо б його писати сьогодні – 26 років згодом, – потребує зміни. Минали роки і Час Кінця все більше і більше підтверджує сказане – особливо з тих пір, як ми ввійшли хронологічно у Великий Сьомий День. Праця Жнива поступала вперед і поступає далі – навіть якщо свого часу ми припускали, що Праця Жнив повністю завершиться із закінченням Часів Поган. Це було всього лиш припущення, котре виявилось безпідставним, оскільки з жовтня 1914 року задіяння серпа Правди і збирання дозрілого зерна продовжувалось як ніколи досі. І справді, велика Світова Війна у значній мірі пробудила людство, і незалежна думка відчувається більше, ніж будь-коли раніше. Все це сприяє розірванню пут неуцтва, пересудів та забобонів і звільненню тих, хто прагне знати й виконуати Господню волю та йти слідами Ісуса. Ми раді дальшим нагодам служіння нашому великому Цареві в праці збирання Вибраних до Нього, до Правди. Ми раді бачити, як інші приходять до Правди і готуються до “Весілля”. Очевидно, “двері” ще не зачинені, хоч ми сподівамось, що дуже скоро – може за рік, два чи три – повне число Вибраних буде укомплектоване, всі ввійдуть за Завісу, і двері зачиняться.1 ----------------- 1Для розпізнання закриття дверей, автор викладає принцими Святого Письма, які показують, що Церква ще не скомплектована. Дивіться Розділ VI цього тому, стор. 207, 208. ---------------- Ми можемо відкрито сказати, що відновлення Ізраїлю не відбулося так швидко, як ми сподівалися. Незважаючи на це, юдеї в Палетині, здається, вже знайшли чудове пристановище. Безсумнівно, багато їхніх релігійних співбратів, що живуть в охоплених війною районах, особливо в Польщі, були би раді поїхати в Палестину, коли би була така можливість. Важко сказати, як наслідки війни можуть вплинути на інтереси Ізраїлю. Ми повинні терпеливо чекати. Здається, що важкі випробування юдеїв спонукають багатьох з них врешті-решт поїхати на свою батьківщину. А, втім, ми ніколи не сподівались, що туди повернуться всі юдеї, а радше лише представлницька група, так само, як при поверненні з Вавилоської неволі: тоді  повернулось лише близько 52 000, не дивлячись на те, що в неволю до Вавилогну пішла значна маса народу. Особи, які повертаються, представляють тих, хто сповнений віри в Господа та Його обітниці, і, безсумнівно, вони будуть трактовані як представники всіх. Нагадуємо нашим читачам, що коли був написаний цей том, юдеї самі ще мало думали про поверненя в Палестину. Тепер Сіонізм зріс і глибоко оволодів серцями ізраїльтян. Хоч спочатку це був світський Сіонізм, він поступово перетворився на релігійне почуття та надію. Автор далі не втратив інтересу до Великої Піраміди Єгипту, про яку йде мова в цьому томі Її Низхідний Коридор так само образно представляє низхідний шлях людства під пануванням гріха та смерті. Перший Висхідний Коридор і далі представляє Епоху Закону – Божу Угоду з Ізраїлем, укладену на Синаї, а також шлях цього народу під пануванням Закону. Велика Галерея далі представляє величні висоти вчень Христа та Його послідовників під час Євангелльського віку. Поріг у верхньому кінці Великої Галереї далі представляє помітну зміну в справах світу, піднімаючи людину на вищий рівень. З’єднання між верхом Великої Галереї та просторами над Кімнатою Царя так само символізує духовну присутність нашого Господа в Жниві цього Віку, починаючи з 1874 року. Ми ніколи не намагались поставити Велику Піраміду, яку часом називають Біблією в Камені, на одному рівні, нарівні зі Словом Бога, представленим Писаннями Старого та Нового Завітів, – адже останнє завжди стоїть на видатному місці як авторитет. Але ми далі віримо, що будівля цієї Піраміди, яка так відрізняється від будівлі всіх інших пірамід, була спроектована Господом з наміром бути Пірамідою та свідком посеред і на границі землі Єгипту (Іс. 19: 19). Вона дійсно розповідає зовсім відмінну історію від будь-якого іншого твору мистецтва чи реліквії, які дійшли до нас з далеких часів. Її дивовижне підтвердження Божественного Плану Віків викликає захоплення кожного, хто насправді його розуміє. Його слід читати з таким же новим інтересом, як і перше видання, тому що її уроки не зазнали змін ані перетворень. Ми віримо, що нові читачі цього тому одержать ті самі рясні  благословення, що і попередні його читачі, і ми таким чином зможемо разом славити Бога і радіти, що Він дав нам світло й втіху на шляху до повного проголошення славного Царства дорогого Божого Сина. Царство Месії часом називають Царством Бога, бо хоч воно є безпосередньо під розпорядженням Месії, всі Його закони, правила, суди й т.п. знаходяться в точній відповідності з Божественним порядком, який є незмінний. Тому, коли ми молимось: “Нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя на землі, як на небі”, – наші думки повинні бути про те, що велична досконалість Правління та Влади Небесного Отця є нашим бажанням, і ми сподіваємось та очікуємо тисячолітного Царювання Христа, щоб підкорити бунт землі і привести людство назад до повної згоди з Богом, в якій знаходяться всі ангели Небес у своїй досконалості. Царство Месії має різні етапи встановлення. Перше, у Своїй Parousia прославлений Ісус оживляє, тобто воскрешає, сплячих членів Тіла Христа. Це – перший виконавчий акт Великої Особи, Яку Бог так високо підняв, – Спадкоємця великої Авраамової обітниці. Його члени повинні бути скомплектовані до того, як Він офіційно займе Своє становище Царя світу. Підтвердження цього факту дає натхненне Слово: “Коли з’явиться Христос, наше життя, тоді з’явитеся з Ним у славі і ви” (Кол. 3: 4). Як наступний крок, Учитель має справу з жиючими членами Його Тіла, Церквою. Як показано в притчах про міни і таланти, через суд Учителя стосовно гідності чи негідності в Царстві повинні пройти всі посвячені, і повне число Вибраних має бути визначене й прославлене шляхом “переміни” у воскресінні – адже “тіло й кров посісти Божого Царства не можуть” (1 Кор. 15: 50). Тоді буде прийняте панування над світом. Прославлений питатиме Отця, і Той дасть Йому поган у спадщину і найвіддаленіші частини землі у Його володіння. “І буде пасти їх залізним жезлом; вони, немов глинянй посуд, покрушаться” (Пс. 2; Об. 2: 27). Це відкриття Людського Сина світу шляхом прийняття Ним влади, і Його дозвіл, щоб світ перейшов крізь велике лихо анархії, явно наближається. Після війни на деякий час наступить великий тріумф церковництва. Католики та протестанти братимуть участь в цьому тріумфі, заохочувані політичними й фінансовими магнатами, які сподіваються продовжити свою владу. В той час ми можемо сподіватись сильної опозиції з боку церковництва до правдивих, вірних послідовниів Ісуса, наслідком чого будуть серйозні переслідування – можливо навіть до смерті. Але тріумф Вавилону буде коротким. Невдовзі вирок, вже винесений, буде виконаний, і Вавилон впаде мов велике жорно в море – в анархію, знищення, щоб більш ніколи не піднятись. Незадовго після того, згідно з описом Біблії, ми можемо сподівтись повного краху нашої нинішньої цивілізації. Але найтемніша мить людської скрути стане сприятливою можливістю для Бога. Месія, Вибраний Божий, візьме контроль й проголосить мир для розбурханих народів, приведе порядок з безладдя, радість із сліз, хвалу з відчаю. Ось так Царство Месії народиться в жахливих пологових муках, але славні наслідки більш ніж компенсують “Час Утиску, якого не було від існування люду”. Тому нам сказано, що “бажання всіх народів прийде” (Ог. 2: 7, KJV). Нехай ці сторінки й далі будуть благословенням для Господнього народу і честю для Його імені. Така молитва автора, Чарльза Т. Рассела.  Бруклін, Нью-Йорк, 1жовтня 1916 року.