New Page 2

М О Л И Т В А

Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зачаток Духа, і ми самі в собі зітхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла (Римлян 8: 23).

Господній народ не повинен виставляти напоказ свої труднощі, оплакуючи свою долю. Навпаки, він має престол благодаті і вказівки Божого Слова, які навчають його, чому взагалі дозволені теперішні злі умови, і як, коли і чому наближається час, в якому з усіх облич будуть витерті всі сльози, і більше не буде зітхання, і крику, і вмирання. Тому, замість того, щоб стогнати перед світом, Господній народ повинен радіти і звіщати чесноти Того, Хто покликав нас з темряви до дивного світла Свого. Наше співчуття до бідного світу, який не має цих переваг, повинно так спонукувати нас розповідати їм євангелію, що наші власні біди відійдуть на другий план – частково забудуться. WT '02-40.

Т Е Р П Е Л И В І С Т Ь

Робіть усе без нарікання (Филип’ян 2: 14).

Всі ми можемо мати в нашій природній вдачі схильність до нарікання, ремствування, оплакування нещасть, які приходять на нас, навіть тих, що приходять внаслідок служби Правді. Але коли ми щораз більше розвиваємо в собі небесний характер, Господь, безперечно, буде сподіватись, що поступово ми щораз більше будемо досягати рівня, який Він виставив перед нами, на якому проби і труднощі сьогодення будуть більш ніж відшкодовані, переважені Його милостивими обітницями і свідоцтвами Його Духа, що всі ці речі разом допомагають нам на добре – достачають нам більшу славу шляхом приготування нас до неї. WT '02-40.

Щ Е Д Р І С Т Ь

Бог любить того, хто з радістю дає (2 Коринтян 9: 7).

Це стосується не тільки грошових справ, як загально вважається, але й усіх наших маленьких приношень і жертв для Нього та Його справи. Якщо ми хочемо подобатися Господу, зростати в Його ласці і бути більш близькими Йому, то ми повинні щораз більше приводити наші серця до стану, який Він схвалює, який Він любить, тобто до стану ревності, щедрості, готовності в кожній службі, яку можемо виконати. Біда багатьох християн полягає в тому, що вони не засвоїли повністю, яким великим привілеєм цього Євангельського віку ми втішаємося – що нам дозволено представляти Господу наші маленькі жертви і самозречення під запевненням, що наші недосконалі діла будуть прийнятні для Бога через Христа. WT '02-42.

Ч И С Т О Т А

І не беріть участі в неплідних ділах темряви, а краще й докоряйте (Ефесян 5: 11).

Наш докір гріху завжди повинен бути через живі листи нашого щоденного життя, яке, як яскраве і сяюче світло, повинно весь час докоряти поведінкою, поглядом, вчинком, інтонацією кожній схильності до темряви і гріха. “Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла та прославляли Отця вашого, що на небі”. Інколи для нас може бути властивим, а інколи навіть обов’язковим сказати або зробити щось на протидію темряві, але світло побожного життя, свідкуючи для Правди і виявляючи Святого Духа, без сумніву, є одним з найміцніших докорів гріху, який можна дати. WT '02-74.

Х В А Л А

[Він] дав пісню нову в мої уста, для нашого Бога хвалу (Псалом 40: 4).

Наповнення Духом Господа провадить до пісень і радощів не лише з уст, але й з серця – відсвіжаючи, заспокоюючи і підносячи не лише співака, але й слухача. Ця “нова пісня” в серці робить християнина істотою відокремленою і відмінною від усіх інших довкола нього. Через те, що ця пісня є в серці, вона мусить бути також на устах і мусить впливати на всі життєві справи, тому що ми не можемо не розповідати про ті речі, які так дивовижно піднесли і відсвіжили наші душі. WT '02-75.

Г О Т О В Н І С Т Ь Д О П О М О Г Т И

І коли терпить один член, то всі члени з ним терплять; і коли один член пошанований, то всі члени з ним тішаться (1 Коринтян 12: 26).

Кожен член, наскільки він є в згоді з Головою і Його духом любові до членів, буде швидкий до дії. Інколи в наших людських тілах рука може прийти на допомогу пошкодженому члену так швидко, що здається неможливим збагнути, що спочатку голова передала повідомлення, а потім наша рука, керована головою, подала допомогу. І так само є з членами Тіла Христа. Ті, хто є в повній єдності і взаєморозумінні з Головою, Господом, є до такої великої міри “одним духом” з Ним, так прагнуть виконувати Його волю, і так добре поінформовані щодо Його волі, що інколи здається, ніби вони діють майже автоматично, надаючи допомогу словом чи ділом, чи якось інакше, тим, з ким мають справу. WT '02-103.

DAILY HEAVENLY MANNA